Що б там не казали Макрон, Меркель, Зеленський чи Волкер про визволення українських територій, реалії свідчать про те, що забрати Донбас та Крим Україна просто так взагалі не зможе. І питання тут не про готовність нашого президента відмовитися від захисту власних територій чи навпаки довести здатність армії боронити рідну землю до найкращих показників.
Річ у тім, що питання війни в Україні відходить на другий план у всьому світі. І, що найприкріше, у нас також. Нова влада взагалі намагається не згадувати про таку «дрібницю», як те, що відбувається на Сході. Принаймні для «внутрішнього ринку».
Щодо зовнішньої політики, то складається враження, що лідери країн «нормандської четвірки» просто балакають ні про що. Принаймні, якщо півроку тому мова вже йшла про розміщення миротворців, наразі про блакитні каски ніхто навіть слова не мовить. А всі заяви про «не знімемо санкції доки не віддадуть Крим» є взагалі популістськими.
Адже доки Меркель, Макрон та Зеленський намагаються про щось домовитися – Путін діє. Вздовж нашого кордону вже розміщено 82 тисячі озброєних до зубів окупантів. За пару діб цей показник може збільшитися до 200 тисяч, у Кремлі треба тільки видати наказ.
А зараз Путін грає м’язами, вбиваючи по кілька наших бійців за добу на Донбасі, політичні атаки Москви лише посилюються. І кінця краю цьому на видно взагалі, оскільки до реальних дій ще далеко. Країни НАТО нічим фізично нам допомогти не можуть, як і члени ЄС. Гроші, які вони надають на оборону, важливі, але якщо Хомчак збирається зменшувати нашу армію, її боєздатність навіть із додатковим фінансуванням залишається під великим питанням.