Інтерв’ю з Ольгою Богомолець: як лікувати емоційне вигорання

Синдром емоційного вигорання (англ. Burnout) — поняття, введене в психологію американським психіатром Гербертом Фрейденбергером в 1974 році, яке виявляється наростаючим емоційним виснаженням.

ВООЗ описує цей розлад як «хронічний стрес на робочому місці, з яким своєчасно не впоралися» та надає такі симптоми, як зниження рівня енергії в організмі, виснаження,
дистанціювання від роботи, негативне або цинічне ставлення та знижену продуктивність праці.

Ми поговорили з Ольгою Богомолець - українською політичною і громадською діячкою, лікаркою-дерматологом про те, яких заходів необхіднов вжити для того, щоб вилікувати або попередити емоційне вигорання.

Що потрібно робити, якщо підозрюєш у себе емоційне вигорання?

Синдром емоційного вигорання - недуга, на яку, на жаль, не завжди звертають уваги і не вважають за потрібне починати лікування.

У разі, коли діагностується синдром психічного вигорання, перше, що необхідно зробити, - це сповільнитися, знизити темп роботи, робити між окремими завданнями великі перерви. А під час відпочинку займатися тим, до чого прихильна душа. Офісним співробітникам, які страждають від феномена емоційного вигорання, краще попросити позачергову відпустку. Або взяти лікарняний на пару тижнів. За цей період людина встигне і трохи відновити сили, і проаналізувати ситуацію.

Чи існує наразі лікування цього захворювання в Україні?

Специфічного лікування емоційного вигорання в Україні поки що не розроблено. Ця недуга може лікуватися психологом або психотерапевтом за методиками, що застосовуються при депресіях та інших розладах психіки і поведінки, пов’язаних з соціальними проблемами.

Деякими фахівцями в рамках виконання наукових праць та міжнародних програм розроблені окремі методичні рекомендації для окремих категорій працівників. (Наприклад, ще в 2015 р., за підтримки Програми розвитку ООН «Підтримка соціального сектору в Україні», було розроблено методичні рекомендації з профілактики та подолання професійного та емоційного вигорання для працівників соціальних служб України)

Що ви порадите робити, щоб не «вигоріти»?

Синдром емоційного вигорання настає на тлі фізичного і психічного виснаження людини, тому запобігти таке захворювання допоможуть профілактичні заходи, спрямовані на зміцнення здоров'я.

Фізична профілактика емоційного вигорання:

• дієтичне харчування, з мінімальною кількістю жирів, але що включає вітаміни, рослинну клітковину і мінерали;
• заняття фізкультурою або, як мінімум, прогулянки на свіжому повітрі;
• повноцінний сон не менше восьми годин;
• дотримання режиму дня.

Психологічна профілактика синдрому емоційного вигорання:

• обов'язковий вихідний раз в тиждень, протягом якого робити тільки те, що хочеться;
• «очищення» голови від тривожних думок або проблем шляхом аналізу (на папері або в бесіді з уважним слухачем);
• розставляння пріоритетів (в першу чергу виконувати дійсно важливі справи, а решта - по мірі успішності);
• медитації і аутотренінги тощо.

Також щоб не допустити появи синдрому або посилення вже існуючого феномена емоційного вигорання, психологи рекомендують навчитися миритися з втратами. Почати боротьбу з синдромом легше, коли дивишся своїм страхам «в очі». Наприклад, втрачений сенс життя або життєва енергія. Потрібно визнати це і сказати собі, що ви починаєте все спочатку: ви знайдете новий стимул і нові джерела сили.

Ще одне важливе вміння, на думку фахівців, - це здатність відмовлятися від непотрібних речей, гонитва за якими і призводить до синдрому емоційного вигорання. Коли людина знає, чого вона хоче особисто, а не дотримується загальноприйнятої думки, вона стає невразливою для емоційного вигорання.