
























Вовки виділяються своєю здатністю полювати з неймовірною точністю. Вони не покладаються виключно лише на силу, а працюють у команді. На цю тактику звернули увагу й військові командири, які успішно адаптували її під реалії морських боїв.
Цю історію розповів еволюційний біолог із Ратгерського університету Скотт Треверс у своїй колонці для видання Forbes.
Під час Другої світової війни адмірал Карл Деніц із нацистської Німеччини взяв сторінку з книги про природу. Він вирішив застосувати ту саму тактику, яку вовки використовували в лісах, до глибоких, відкритих вод Атлантики. Після цього німецькі підводні човни, діючи злагодженими зграями, стали кошмаром для морського флоту союзників.
Біолог поділився, тактика полювання вовків полягає в тому, що вони рухаються як тіні серед дерев, де кожен член зграї знає свою роль. Поки одні вовки обходять ціль із флангу, відрізаючи їй шляхи відходу, інші - женуть здобич прямо до хижаків. У підсумку кожна атака прорахована.
Треверс зазначив, що навіть один сірий вовк може боротися з деякими видами здобичі, включно з дорослим лосем. Ціла зграя з чотирьох сірих вовків гарантовано перетворить лося на їжу. Саме тому вони досягають успіху там, де поодинокі хижаки зазнають поразки.
Поведінкові дослідження показують, що полювання у вовчій зграї - це колективний процес, який зумовлений простими децентралізованими правилами, а не жорсткою ієрархією чи комунікацією. Біолог пояснив, що вовки вистежують, переслідують і оточують здобич, використовуючи тільки позиційну обізнаність про своїх товаришів по зграї.
Біолог поділився, тактика полювання вовків полягає в тому, що вони рухаються як тіні серед дерев, де кожен член зграї знає свою роль. Поки одні вовки обходять ціль із флангу, відрізаючи їй шляхи відходу, інші - женуть здобич прямо до хижаків. У підсумку кожна атака прорахована.
Треверс зазначив, що навіть один сірий вовк може боротися з деякими видами здобичі, включно з дорослим лосем. Ціла зграя з чотирьох сірих вовків гарантовано перетворить лося на їжу. Саме тому вони досягають успіху там, де поодинокі хижаки зазнають поразки.
Поведінкові дослідження показують, що полювання у вовчій зграї - це колективний процес, який зумовлений простими децентралізованими правилами, а не жорсткою ієрархією чи комунікацією. Біолог пояснив, що вовки вистежують, переслідують і оточують здобич, використовуючи тільки позиційну обізнаність про своїх товаришів по зграї.
Через роки ВМС США вдосконалили цю тактику і зробили її ще більш смертоносною. Біолог розповів, що американці відправляли свої підводні човни патрулювати океани групами, щоб покривати величезні ділянки води. Вони обмінювалися розвідувальною інформацією і спільно планували засідки.
Треверс нагадав, що американські підводні човни атакували не тільки військові кораблі. Замість цього вони також атакували японські лінії постачання. Ця стратегія зіграла важливу роль у зниженні здатності Японії продовжувати боротьбу.