"Рекет і шантаж": західні експерти обурені угодою про корисні копалини, - NYT

Україна близька до укладення угоди про передачу частини своїх доходів від видобутку корисних копалин Сполученим Штатам. При цьому угода в її нинішньому вигляді не включатиме жодних чітких гарантій безпеки для стримування російської агресії. Водночас у коментарях The New York Times опитані експерти різко засуджують таку політику Трампа.

Зокрема, експертка з мирних угод Вірджинія Пейдж Фортна заявила, що така явна вимога від України віддати її мінеральні багатства, тоді як країна перебуває у скрутному становищі, "схожа на рекет".

А співробітник Ради з міжнародних відносин Стівен А. Кук, коментуючи заяву радника з національної безпеки США Майка Волтца про те, що "економічне партнерство" зі США, стверджує, що "нова гарантія безпеки - це, по суті, шантаж".

При цьому ніхто з опитаних виданням експертів не міг пригадати прецеденту, коли Сполучені Штати або будь-яка інша країна вимагали б гроші чи ресурси у своїх союзників під час війни.

"Може здатися, що вимога передати Україні її мінеральні багатства - це просто пряме висловлювання Дональда Трампа про дипломатичну істину, яка зазвичай залишається невисловленою: що гарантії безпеки часто мають приховану ціну. Але насправді, на думку експертів, його підхід являє собою радикальний відхід від американської зовнішньої політики", - пише видання.

Звичайно, існує безліч випадків, коли США використовували свою військову міць для захисту американських економічних інтересів. Наприклад, забезпечення доступу до нафти було головною опорою американської політики на Близькому Сході, зокрема, коли США захищали Кувейт від вторгнення Іраку.

Але Сполучені Штати "ніколи не говорили кувейтцям: "Гей, ви маєте заплатити нам за це", - сказав Кук. Союзники, такі як Саудівська Аравія, допомагали фінансувати війну в Перській затоці, але не з примусу.

Як зазначають експерти, така тактика Трампа свідчить про те, що він намагається застосувати уроки політики в Нью-Йорку, де він побудував свою кар'єру у сфері нерухомості, до світу міжнародних відносин. У такій політиці кожне рішення - це, по суті, можливість для політичних босів отримати вигоду для себе і своїх прихильників, а отримання більшої вигоди - це сигнал про більшу владу.

Але вчені, які вивчають міжнародні відносини, кажуть, що зовнішня політика працює не так. У міжнародних відносинах авторитет є найважливішим елементом влади. Стримування залежить від того, чи виконує країна свої обіцянки. Без такої довіри ворожі країни з більшою ймовірністю будуть випробовувати межі дозволеного, зазначає NYT.

На думку експертів, така дипломатія Трампа дає зрозуміти союзникам, що США не можна довіряти в тому, що вони допоможуть своїм друзям або виконають свої зобов'язання.

"А супротивникам він посилає сигнал, який може мати ще більш серйозні наслідки: Сполучені Штати готові поставити короткострокову фінансову вигоду вище за свої ширші довгострокові інтереси".