Ізраїльські війська вперше з часів Жовтневої війни 1973 року вийшли за межі демілітаризованої зони на ізраїльсько-сирійському кордоні. Про це пише The New York Times з посиланням на заяви двох ізраїльських офіційних представників на умовах анонімності.
Це сталося на вихідних, ознаменувавши суттєву зміну політики Ізраїлю. Операція пов’язана з посиленням нестабільності в регіоні через успіхи сирійських повстанських груп, які призвели до послаблення режиму президента Башара Асада.
Військове розгортання
Ізраїльські сили взяли під контроль кілька стратегічних позицій у Сирії, включаючи вершину гори Гермон. Начальник штабу ізраїльської армії, генерал-лейтенант Герці Галеві, підтвердив, що війська "вийшли за межі демілітаризованої зони", хоча не надав деталей.
Раніше Ізраїль діяв у Сирії здебільшого приховано, атакуючи об’єкти, пов’язані з угрупованнями, такими як "Хезболла", яку підтримує Іран. Але теперішнє розгортання сухопутних сил стало першим публічним заходом такого масштабу з моменту укладення угоди про припинення вогню у 1974 році.
Ізраїльська авіація на вихідних завдавала ударів по сирійських військових об’єктах, включаючи склади хімічної зброї та російські системи ППО, які могли потрапити до рук повстанців.
"Ми віддали ізраїльській армії наказ захопити ці позиції, щоб гарантувати, що жодна ворожа сила не закріпиться безпосередньо біля кордону Ізраїлю", - заявив прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху.
Водночас, за даними ізраїльських офіційних осіб, метою є "тимчасова оборонна позиція", спрямована на забезпечення стабільності в регіоні.
Реакція та наслідки
Ізраїль оголосив комендантську годину в п'яти сирійських селах у буферній зоні. За словами речника ізраїльської армії Авічая Адрея, війська будуть діяти "настільки, наскільки це необхідно" для захисту країни.
Сирійська обсерваторія з прав людини повідомила про розгортання ізраїльських танків у Кунейтрі, що викликало занепокоєння з приводу можливого розширення впливу бойових груп, які прагнуть атакувати Ізраїль.
Ситуація загострюється через невизначеність у Сирії, де падіння режиму Асада може призвести до нового розподілу сил у регіоні.