Протягом останніх п'яти днів президент США Джо Байден публічно демонстрував труднощі управління двома найскладнішими союзниками Америки - президентом України Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу - країнами, які президент поклявся захищати, скільки буде потрібно, пише видання The New York Times.
"За збігом обидві конфронтації, схоже, перебувають у критичних поворотних точках, коли стає очевидним, наскільки різко розходяться національні інтереси - не кажучи вже про політичні інтереси трьох лідерів, які явно занепокоєні утриманням власної влади", - наголошується в матеріалі.
Складність проблеми посилюється тим, що у Вашингтоні незрозуміло, як саме може виглядати прийнятний фінал в Україні та в Газі. Офіційно Україна все ще говорить про повну перемогу і витіснення Росії з кожного сантиметра території, зайнятої нею. Ізраїль усе ще говорить про "повне знищення" ХАМАС.
"Але у Вашингтоні ці заклики звучать дедалі нереалістичніше. Росія, схоже, знову набирає обертів. Заклик до повної поразки ХАМАС звучить як обґрунтування вічної війни", - пишуть журналісти.
Тому Джо Байден зайнявся кризовим менеджментом, намагаючись запобігти гіршому, навіть якщо він не може відповісти на питання, чим саме закінчаться ці конфлікти.
"Ні Україна, ні Ізраїль не є союзниками за договором", - каже старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир і давній учасник переговорів щодо Близького Сходу Аарон Девід Міллер. Він має на увазі статус решти 31 члена НАТО, які зобов'язані ставати на захист один одного, а також офіційні американські пакти з Японією, Південною Кореєю, Філіппінами та іншими країнами.
"І все ж ми повністю присвячені тому, як перевести ці війни в наступну фазу, у фазу, де ми зменшимо насильство, навіть якщо ми не можемо сформулювати реалістичне бачення того, як це припинити", - каже Міллер.
Стверджується, що в обох випадках Джо Байден зробив велику ставку.
У четвер Білий дім за мінімуму публічних пояснень повідомив, що Байден зробив, як він висловився, вузький виняток із правила, що діяло 27 місяців, - що американська зброя ніколи не може бути спрямована на російську територію.
Цей мандат мав сенс, коли час був на боці України, сказав у вихідні один із головних радників президента США, але тепер ситуація змінилася.
Володимир Зеленський, який неодноразово сперечався з Джо Байденом і його співробітниками через їхнє небажання надати Україні далекобійну артилерію, потім танки, потім F-16, розпочав кампанію громадського тиску, щоб змусити президента США пом'якшити обмеження.
Помічники Байдена наполягають, що президент не стільки зрадив себе, скільки створив виняток із правила неескалації. Але, як натякнув наприкінці минулого тижня держсекретар Ентоні Блінкен, цей виняток може виявитися не останнім. Він сказав, що американська стратегія протидії Росії буде адаптуватися до змін на полі бою.
У приватному порядку радники Байдена визнають, що американські та українські пріоритети розходяться. Наразі Києву вже нічого втрачати від ескалації конфлікту з Росією, Байден же так не вважає. У Білому домі явно побоюються, що президент Володимир Путін розгорне на полі бою ядерну зброю, намагаючись переконати світ, що якщо Київ і надалі посилатиме на російську територію бомби і ракети американського виробництва, він без вагань застосує проти України найпотужнішу зброю. Зеленський, у свою чергу, вважає ядерні страхи перебільшеними.