Протягом усієї історії Росії її царі шукали способи домінувати над тим, що вони називали "ближнім зарубіжжям" своєї імперії, що розрослася. У сучасному світі війна в Україні йде по цій стратегічній дузі, пише Джеймс Ставрідіс для Bloomberg.
Він вважає, що якщо Путін здобуде перемогу, то цілком логічно, що він зверне свою увагу на Молдову, наступну зупинку на шляху до Східної Європи - і де анклав російських сепаратистів, Придністров'я, вже окупований Росією.
"Але поблизу є й інша дуже приваблива ціль - Західні Балкани. Ця неспокійна ділянка території містить у собі чотири стабільні члени НАТО: Хорватію, Албанію, Чорногорію і Північну Македонію. Але Кремль дивиться і на інші призи - Сербію, Косово та етнічно розділену Боснію і Герцеговину. Як Путін може спробувати розширити російський вплив і підірвати взаємодію НАТО та ЄС у цьому важливому куточку Європи?" - пише аналітик.
На думку Ставрідіса, Путін знає, що якщо країни-члени НАТО знову будуть втягнуті в підтримання порядку на неспокійних Балканах, вони будуть відвернені від підтримки України.
У Косово, колишньому регіоні Сербії, який ні серби, ні росіяни не визнають як незалежну державу, досі перебувають кілька тисяч миротворців НАТО. Минулого року сербські військові були приведені в стан підвищеної бойової готовності після того, як унаслідок заворушень, влаштованих етнічними сербами-протестувальниками в Косові, постраждали близько 100 солдатів НАТО. Це змусило альянс направити туди ще кілька сотень миротворців. Путін явно заохочує Сербію чинити тиск на підтримуваний НАТО уряд Косова.
"Він також прагне дестабілізувати хиткий уряд Боснії і Герцеговини, який розділений на дивне тристороннє президентство з одним представником від кожної з трьох основних етноконфесійних груп. Найдосвідченішим політичним діячем є Додік, тісно пов'язаний із Москвою. Ще десять років тому він говорив мені про необхідність відокремлення Республіки Сербської, що фактично зруйнує країну. Потім ця відокремлена частина об'єднається із Сербією, створивши велику сербську державу, що Путін із радістю схвалив би", - вважає експерт.
Він упевнений, що у Заходу є варіанти. Адже, на даний момент ідея розгортання батальйонів НАТО в Україні малоймовірна. Тому збільшення чисельності військ, розгорнутих у Косово зараз, і випередження заворушень, які намагається розпалити Путін, цілком можливе і має стратегічний сенс.
"Це стало б прикладом ефективного регіонального поділу зусиль у рамках альянсу. Країни НАТО на Балканах і прилеглих територіях (наприклад, Греція та Італія) можуть зосередитися на цьому регіоні. Країни Східної та Північної Європи можуть очолити зусилля щодо України. Великі країни на заході - Франція, Німеччина, Велика Британія і США - володіють достатніми ресурсами, щоб діяти в обох напрямках. Поряд зі стабілізаційними силами, НАТО має пам'ятати про використання Росією так званої гібридної війни. Путін вміє використовувати соціальні мережі, кампанії з дезінформації та проросійську пропаганду для створення напруженості за межами своїх кордонів. НАТО має використовувати свої власні інформаційні мережі для викриття та протидії цим хибним наративам", - пише аналітик.
На думку Ставрідіса, якщо РФ вирішить підвищити ставки, вони можуть використати кібератаки проти електромереж та інших життєво важливих цілей у Косово і несербських частинах Боснії. Це призведе до плутанини і посилить соціальне невдоволення. НАТО може надати балканським союзникам і друзям досконаліші системи кіберзахисту.
"Існують економічні стимули, які можуть протистояти російському втручанню. Сербія відчайдушно хоче вступити до ЄС, як і Боснія-Герцеговина. Їхні лідери хочуть мати можливість взаємодіяти із Заходом і уникнути санкцій. Сербський посол у США нещодавно написав листа, в якому стверджує, що Сербія хоче тільки миру. Серби можуть показати, що вони щирі, відкинувши маніпуляції Путіна і дозволивши Заходу зосередитися на своїй головній проблемі - аморальних діях Росії в Україні", - додав він.