У Раді зареєстрували законопроект з обмеженнями для Telegram: що передбачили

В понеділок, 25 березня, у Верховній Раді зареєстровано законопроект №11115 щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, зокрема Telegram, який заснований Павлом Дуровим.

У пояснювальній записці вказано, що деякі платформи спільного доступу до інформації мають багатомільйонну аудиторію в Україні. Згідно з дослідженням від 2023 року, аудиторія Telegram перевищувала YouTube в 4,5 рази – 72% проти 16% відповідно.

"Очевидно, що платформа, яка використовується 72% українців для отримання інформації, повинна мати регулювання не менше ніж інші джерела масової інформації із значно меншим охопленням. Додатковим аргументом для запровадження регулювання є те, що, наприклад, платформа Telegram може бути пов’язана з державою-агресором", – йдеться у документі.

Так, законопроект вимагає, щоб виокремлювались провайдери платформ спільного доступу до інформації як окремі суб’єкти у сфері медіа. Також уточнюється, що ключовою відмінністю платформ спільного доступу, через які поширюється масова Інформації, є наявність на них сторінок (облікових записів, каналів тощо).

Передбачені й інші зміни:

встановлюються вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації відповідно до ст. 23 закону про медіа. Однак їх не будуть зобов’язувати проходити реєстрацію, замість цього такі провайдери повинні забезпечити присутність в Україні свого представника (представництво, юридична або фізична особа з довіреністю) для комунікації. Ця вимога не поширюється на платформи, які зареєстровані або мають представництво в ЄС;
на провайдерів платформ, через які поширюється масова інформація, покладаються зобов’язання, на вимогу Національної ради, розкривати структуру власності та джерела фінансування;
законопроект також пропонує встановити законодавчу презумпцію, що неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою;
органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також надавачі фінансових послуг, не мають права використовувати платформи спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності;
законопроект пропонує Кабміну врегулювати порядок використання посадовцями та військовослужбовцями сервісів провайдерів платформ спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності, оскільки використання медіа військовими формуваннями, які входять до сектору безпеки і оборони, можуть мати особливості пов’язані із специфікою діяльності та особливими вимогами безпеки інформації.
Законопроект зареєструвала група нардепів. Документ має пройти два читання в сесійній залі, а потім отримати підпис президента.

Претензії до Telegram в Україні
Останнім часом високопосадовці в Україні дедалі частіше говорять про нагальність регулювати роботу Telegram. Голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин заявляв, що адміністрація соціальної мережі Telegram наразі відмовляється йти на контакт із українською владою та блокувати канали, які поширюють російську пропаганду.

Представник платформи Ремі Вонг також розповідав, що українська влада передала компанії Telegram список каналів, які вони вважають "потенційно проблемними".