Макрон наполягає на відновленні європейських оборонних облігацій для допомоги Україні

Президент Франції Еммануель Макрон сьогодні, 21 березня, буде закликати лідерів ЄС ухвалити радикальні плани щодо збільшення оборонних витрат, відновивши вимоги щодо спільних облігацій, проти яких категорично виступає Німеччина. Про це пише Financial Times.

"Наполегливість французького президента на саміті ЄС у Брюсселі має оголити розбіжності щодо того, як фінансувати найбільше переозброєння Європи з часів закінчення холодної війни в умовах напружених національних бюджетів", - зазначають у матеріалі.

За словами дипломатів, позиція Макрона може бути головною на саміті, де обговорюватимуть, як поводитися з РФ, яка, на думку деяких столиць, серед яких і Париж, є "екзистенційною" загрозою для континенту.

"Очевидно, що ми піднімаємо це питання, щоб сказати, що нам потрібні інноваційні джерела фінансування. Ми не хочемо починати дебати з обмежень на джерела фінансування, які можна уявити або мобілізувати. Тому єврооблігації для нас ... повинні бути розглянуті", - наголосив чиновник на Єлисейських полях.

У матеріалі зауважують, що Європейський Союз намагається вирішити, яким чином посилити підтримку України та зробити оборону Європи більш надійною на тлі побоювань про те, що допомога США для Києва зменшується, або взагалі може зникнути, якщо Дональд Трамп переможе на президентських виборах.

Також в ЄС вивчають багато способів фінансування додаткових оборонних витрат, а саме від використання частин свого спільного бюджету до помірного ставлення до військових витрат відповідно до правил, які регулюють дефіцит національних бюджетів.

"Серед інших суперечливих пропозицій - використання доходів від російських суверенних активів, іммобілізованих в Європі, для фінансування озброєнь для України, а також дозвіл Європейському інвестиційному банку - кредитній установі блоку - інвестувати більше коштів в оборону. Пропозиція щодо російських активів, яку Єврокомісія висунула в середу, може принести близько 3 млрд євро на рік", - додають автори статті.

Водночас дипломати ЄС зауважили, що лідерам ще зарано ухвалювати на цьому тижні таке рішення, адже державам, в яких є сумніви, знадобиться більше часу, аби визначитися зі своєю позицією. Йдеться про такі країни, як Угорщина, Мальта та Кіпр, які перебувають у незручному становищі через використання російських активів на озброєння.

У Парижі заявили, що всі потенційні варіанти фінансування мають розглядатися спільно з врахуванням важливості мети розвитку оборонної промисловості Європи при одночасній підтримці України.

Таку концепцію спільних запозичень підтримали деякі інші лідери, серед яких і прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас. Проте Німеччина та декілька інших країн, такі як Нідерланди та Данія, зауважують, що ідея спільних запозичень не є варіантом, який може бути успішним.

"Ми повинні знайти спосіб профінансувати посилення нашої оборонної промисловості і як допомогти Україні. Нам потрібні європейські гроші. Але [спільні запозичення] - це дуже складно", - підкреслив прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо.

Своєю чергою за словами одного з німецьких урядовців, дискусії щодо нових спільних запозичень лише будуть відвертати увагу від нагальної потреби допомогти Україні та більш реальних рішень, серед яких і використання активів РФ.

"Дебати про можливі додаткові фінансові інструменти в майбутньому можуть бути інтелектуально стимулюючими, але насправді не допоможуть нам у поточній ситуації", - пояснив чиновник.

Водночас президент Європейської Ради Шарль Мішель підтримав позицію Макрона та буде закликати інших союзників до її обговорення.

"Президент [Європейської Ради] наполягає на проведенні дебатів. Ми повинні розв'язати це питання на рівні лідерів", - запевнив високопоставлений чиновник ЄС, який бере участь у підготовці саміту.