Україна вступає у нову фазу війни з Росією, де головне - це копати. Війська ЗСУ, призначені для виконання бойових завдань, змушені рити окопи в очікуванні масштабного наступу, до якого можуть вдатися окупанти цієї весни.
Наразі війська РФ атакують українські позиції в кількох точках вздовж 600-мильної лінії фронту, намагаючись "отримати все" від своєї першої "великої" перемоги в Авдіївці. Москва розуміє, що українським підрозділам не вистачає солдатів і боєприпасів, але Київ "готується": землі західніше Авдіївки майорять екскаваторами - фронт вже більше схожий на будівельний майданчик, ніж на поле бою, підкреслює The Wall Street Journal.
Відання стверджує, що зараз Україна намагається побудувати фортифікації, аналогічні тим, які рік тому збудувала Росія - захист ворога показав "вбивчу ефективність" та дозволив стримати наступ українських військ минулого літа. Аналогічна задача зараз стоїть перед Києвом. Війська розривають землю, створюють протитанкові рови та траншеї, особливо в районах поблизу Авдіївки.
Відповідна кампанія розпочалася у листопаді 2023 року за ініціативи Зеленського. Ще тоді президент України казав, що слід прискорити будівництво і закликав приватні компанії та міжнародних донорів долучитися до процесу.
""На всіх основних фронтах нам потрібно окопатися, прискорити темпи будівництва, - сказав він тоді. "Пріоритет очевидний"", - нагадує WSJ.
Цього понеділка прем'єр-міністр України Денис Шмигаль відзвітував, що на будівництво фортифікаційних споруд було виділено майже 31 мільярд гривень, або близько 800 мільйонів доларів.
Але західні чиновники та українські солдати кажуть, що ця кампанія "копай та рий" не принесла значних результатів. "Відсутність прогресу стає проблемою для України в той час, як Росія посилює свої атаки. За останні дні вона витіснила українські сили з низки сіл на захід від Авдіївки, хоча пагорби і водойми, розташовані трохи далі на захід, можуть стати природними фортифікаціями, що може використати для захисту Київ", - пише видання.
Віденський аналітик з питань оборони, який нещодавно відвідав прифронтові райони на сході Донбасу, Франц-Штефан Гаді дає тривожний прогноз:
"Відсутність ешелонованої оборони вздовж лінії фронту має викликати певне занепокоєння в Україні. Ситуація може стати досить критичною для українських сил."
Водночас солдати у зоні бойових дій поблизу Авдіївки визнають, що бойові умови не залишають їм інших варіантів. "У тих умовах, в яких ми перебуваємо, нам доводиться копати, окопуватися і будувати самим", - казав заступник командира 3 ОШБр Максим Жорін.
Таким чином війська, призначені для виконання бойових завдань, змушені рити окопи, і часто під обстрілами. Але складність полягає в тому, що для побудови ефективних фортифікацій лише зусиль з боку "живої сили" замало, акцентує видання.
Жорін сподівається, що лінія оборони в напрямку міста Покровськ (на заході) є достатньо укріпленою, щоб витримати наступ російських військ, який чекають у найближчі тижні.
WSJ нагадує, що минулого літа, коли ЗСУ розпочали свій масштабний наступ проти Росії, піхота та техніка швидко загрузли у складній мережі перешкод, але їх Москва вибудовувала місяцями.
"Її головний оборонний пояс мав багатошарові лінії траншей, протитанкові рови, бетонні блоки і великі мінні поля, які виявилося майже неможливо подолати. Зараз побудова аналогічної оборони є життєво важливою для України", - пише WSJ.
Також життєво важливою для армії є мобілізація - залучення "свіжих" сил до боїв. Видання називає політику України щодо призову військовозобов'язаних доволі "незвичною", наголошуючи на тому, що держава звільняла від мобілізації всіх, хто був молодший за 27 років.
"Батьки трьох і більше дітей, особи, які доглядають за людьми з обмеженими можливостями, працівники критично важливих галузей звільняються від призову... У більшості країн військова служба є більш поширеною для чоловіків і жінок, починаючи з 18 років", - заявляє WSJ.
Наразі Україна робить перші кроки, щоб щось змінити, але необхідний законопроект про мобілізацію досі не ухвалив парламент. Водночас військове командування проводить ревізію бригад, які створювали під тогорічний контрнаступ, намагаючись знайти якісь допоміжні сили для фронту, йдеться у матеріалі.
"Україна розгортає майже три підрозділи підтримки на кожну бойову частину, що є спадщиною радянської військової структури. Перерозподіл цих солдатів може призвести до ослаблення Збройних сил", - пояснює видання.
Водночас WSJ стверджує, що наведені проблеми України можна компенсувати недоліками, якими відома російська армія на полі бою.
"Хоча Москва має у своєму розпорядженні більше людей і ресурсів, ніж Київ, вона все ж покладається на масу погано підготовлених солдатів. Вони штурмують українські позиції, використовуючи тактику, яка, за словами українських військових, коштує Росії тисячі життів", - нагадують журналісти.
РФ вже заплатила величезну ціну за захоплення Авдіївки. За словами одного з її воєнкрів, йшлося про 16 тисяч "живих" втрат. Також, за словами офіційного представника НАТО, Москва поховала у боях за місто понад 400 танків, бойових машин піхоти та іншої важкої бронетехніки. Міністерство оборони Великої Британії цього тижня дало жорсткіший аналіз: у лютому в середньому за добу гинули або отримували поранення близько 983 солдат РФ. "Це найвищий показник втрат з часу початку широкомасштабного вторгнення Москви два роки тому", - акцентується у матеріалі.