Законопроект про мобілізацію, ймовірно, буде проголосований Верховною Радою України до кінця лютого, а набуде чинності на початку квітня. Про це сказав народний депутат Ярослав Железняк ( фракція "Голос") в ефірі телемарафону.
Він нагадав, що до 21 лютого народні депутати подаватимуть правки до законопроекту про мобілізацію, який був ухвалений в першому читанні. За його словами, велика кількість поправок до законопроекту може сповільнити процес його розгляд. Железняк вважає, парламентський рекорд поправок до законопроекту в 16 480 не буде перевершено, але їх буде дуже багато.
"До кожного депутата звертаються і асоціації, і юристи, і об'єднання щодо поправок. Я впевнений що їх буде багато. Умовно тисяча-дві, а це велика кількість. Кожна поправка — це 2 хвилини пленарного часу. Умовно, тисяча правок помножити на 2 хвилини — це буде 2000 хвилин, а це значно більше, ніж засідає парламент в один пленарний тиждень", — розповів Железняк. При цьому додав, що для того, щоб не було такої ситуації з довгим розглядом поправок, коаліція в парламенті, ймовірно, знайде "креативні" підходи, щоб їх якнайскоріше розглянути.
Железняк очікує, що законопроект буде ухвалено до кінця лютого, він буде підписаний на початку березня і через місяць вступить в дію, тобто йдеться про початок квітня.
Народний депутат України Дмитро Наталуха (фракція "Слуга народу" не виключає, що можуть бути поправки щодо призову військових пенсіонерів, а також власників зброї, бо сьогодні щодо цього триває дискусія.
Він також розповів, що тривають дискусії щодо ідеї бронювання працівників підприємств за гроші. "Цей підхід дозволяє в якомусь сенсі планувати підтримку Збройних сил України, не зважаючи на зовнішній фактор, тобто не зважаючи на те, який буде президент США, з яким настроєм сьогодні прокинеться прем’єр міністр Угорщини. Якщо надати українському бізнесу можливість збільшити добровільно розмір військового збору в обмін на збереження критичного працівника на своїй посаді, то ми говоримо про можливість акумулювати за рік від 200 до 500 мільярдів гривень", - сказав він. При цьому зазначив, що поки такий підхід ще лише напрацьовується.
У відповідь Ярослав Железняк зазначив, що наведені розрахунки перевищені в десятки разів. "І пробачте, але це майновий ценз", - наголосив він. За його словами, ця ідея не буде підтримана і в суспільстві, і в сесійній залі парламенту.
"Ви ніколи не пояснити мамі солдата, який вже на фронті або буде мобілізований в селі – чому її сина, який працює слюсарем комунальної компанії, мобілізували, а інший був заброньований, бо він заплатив більше податків. Це достатньо слизька соціальна тема, в яку я б не радив ніколи заходи, бо шансів ухвалення такого в парламенті немає", - підкреслив Железняк.