Москва і Пхеньян так і не оголосили про укладення угоди щодо поставок північнокорейських боєприпасів для потреб російської армії в Україні. Проаналізувавши обставини візиту Кім Чен Ина до Росії, газета The New York Times назвала дві основні причини цього.
Видання зазначає, що колись Вашингтон і Москва наповнили Корейський півострів зброєю, діючи в межах логіки Холодної війни. Але тепер історія перевернулася з ніг на голову, і сьогодні потоки цієї зброї можуть розвернутися у прямо протилежному напрямку.
Під час свого візиту до Росії 13 вересня диктатор Північної Кореї Кім Чен Ин заявив, що вони з Володимиром Путіним досягли "задовільної угоди" щодо "негайних питань співпраці". Що саме стоїть за цими словами, можна лише здогадуватися. Ані Москва, іні Пхеньян, ймовірно, не розкриють деталі домовленостей, якщо вони стосуються зброї, адже торгівля зброєю з КНДР та надання їй військових технологій є порушенням резолюцій Ради безпеки ООН, за які проголосувала сама ж Росія.
Меттью Міллер, речник Державного департаменту у Вашингтоні, охарактеризував зустріч так, що пан Путін "благає Кім Чен Ина про допомогу". Але не тільки Росія звертається за допомогою до Корейського півострова, зазначає NYT.
"Згідно з угодами, тихо укладеними з Вашингтоном, Південна Корея протягом місяців доставляла велику кількість артилерійських снарядів до Сполучених Штатів. Вона наполягає, що не постачає жодної летальної зброї безпосередньо в Україну. Але її поставки американським військовим допомагають вивільнити американські запаси, які Україна може використовувати у боротьбі з Росією", – зазначає видання.
NYT зазначає, що наразі немає доказів використання південнокорейських снарядів Україною та північнокорейських снарядів відповідно Росією. Тож угода про зброю між Кімом і Путіним може спонукати яструбів у Південній Кореї закликати до відправки своєї зброї безпосередньо в Україну. Це може бути ще однією причиною, чому Москва та Пхеньян, ймовірно, і далі мовчатимуть про такі домовленості.
За оцінками аналітиків, на складах у КНДР може бути до 10 мільйонів артилерійських снарядів калібру 100 мм і більше. Усі країни НАТО разом узяті мають менший арсенал. Питання лише в тому, як швидко Північну Корею впіймають на поставках, якщо вони таки почнуться.