Росія продовжує війну, щоб Україна не вступила в НАТО

Після анексії Росією українського Криму і подальшої інтервенції на Донбас система міжнародної безпеки дала тріщину. Хоча, напевно, сталося це ще в 2008 році, коли Росія напала на Грузію. З діючих міжнародних організацій та спілок залишилася тільки НАТО. Радбез ООН, де країна-агресор, будучи постійним членом, може заблокувати будь-яке рішення, яке йде в розріз її інтересам, нормально не працює. ОБСЄ і Євросоюз, де всі рішення приймаються консенсусом, виявилися нездатними протистояти великим загрозам.

Крім того, дедалі голосніше з ключових європейських столиць лунають пропозиції повернути Росію до "великої вісімки". Як повернули російську делегацію в ПАРЄ без виконання резолюцій по Криму і Донбасу. Але і НАТО, за словами експертів, тримається на плаву лише тому, що не стикається з реальними військовими погрозами проти своїх членів. Саме через тривалий військовий конфлікт з Росією, за словами колишнього голови керівного комітету Chatham House, посла Великої Британії та Північної Ірландії в Україні Роберта Брінклі, Україну і не беруть в НАТО. В інтерв'ю сайту "Сьогодні" дипломат розповів, чи був Будапештський меморандум помилкою, і чому саме Росія є головною загрозою для Альянсу.

- Ми наближаємося до ювілейного саміту НАТО. Час підбивати підсумки. З якими викликами зараз стикається НАТО?

- НАТО знову стикається з викликом взаємодії з Росією, яка за останні кілька років показала, що готова бути агресивною по відношенню до своїх сусідів. Тому НАТО повинна бути впевнена в безпеці та захисті своїх членів, і в тому, що у неї є інструменти захисту і стримування, щоб дати хорошу відсіч. Але водночас потрібно бути готовими до діалогу з Росією і підтримувати свою оборону. Думаю, що в останні роки, аж до 2014-го, НАТО активно брала участь у вирішенні інших менш традиційних для її компетенції питань. Як приклад – це Афганістан.

- А зростаючий військовий потенціал Китаю для НАТО не виклик?

- Він не настільки очевидний. Давайте подивимося на Північноатлантичний договір, для чого він потрібен? Для колективної безпеки і захисту своїх членів? На сьогоднішній день головна загроза цього – Росія. Також, ви маєте рацію, Китай стає все більш могутнім і впевненим у собі, про що люди все більше і більше турбуються. Але, для Європи і європейських членів НАТО Китай не є безпосередньою проблемою, на відміну від Росії.

- Військова агресія Росії проти України триває вже шість років. І порятунком для нас може стати саме НАТО. Скажіть, ви вірите, що в України є шанс вступити в Альянс?

- Так, але це питання майстерності і часу. Коли? Це не питання найближчого майбутнього. Починаючи з 1990-х до можливості вступу нових членів Альянсу ставився досить акуратно. Вже тоді було ясно, що членами НАТО не зможуть стати країни, де тривають військові конфлікти. Україна має постійний конфлікт з Росією, і Росія чудово про це знає. Це може бути частиною мотивації Росії до того, щоб зберегти цей конфлікт, щоб переконатися, що Україна не зможе вступити в НАТО, що НАТО не прийме в якості нового члена країну, в якій триває конфлікт. Тому що у НАТО є стаття 5 (про колективну оборону, коли напад на одну країну-члена Альянсу означає напад на весь Альянс – Авт.), і тоді вона буде змушена використовувати її, щоб підтримати і захистити цю країну.

- На торішньому саміті НАТО в Брюсселі колишній заступник генсека НАТО Александр Вершбоу сказав, що деякі члени НАТО не хочуть бачити Україну в Альянсі, бо завтра їм доведеться використовувати статтю 5 проти Росії.

- Ну, Україна не є членом НАТО. НАТО будується на взаємній підтримці один одного, включаючи, при необхідності, і військову підтримку. Так що, якщо б Україна стала членом НАТО, у неї також була б така гарантія. Але Україна не є членом НАТО.

- Добре. Давайте уявимо, що завтра Україна стає членом НАТО. Чи бачите ви готовність членів Альянсу використовувати статтю 5 проти Росії?

- Очевидно, що стаття 5 – це основа НАТО. Тому Альянс повинен бути готовий захищати своїх членів, якщо справа доходить до цього. Взагалі, ви задаєте мені досить патетичне питання. Дуже складно відповісти абстрактно.