Росія не впоралася з раптовим наступом ЗСУ: AP назвало головну слабкість армії Путіна

Зухвалий наступ українських військових на Курську область Росії призвів до того, як ЗСУ захопили десятки сіл, взяли сотні полонених і змусили евакуювати десятки тисяч мирних жителів. Це стало найбільшою атакою на країну з часів Другої світової війни.

Як пише Associated Press, за понад тиждень боїв російські війська все ще намагаються витіснити українців, але Росія виявилася зовсім не підготовленою.

Довгий кордон з розкиданими військовими
Російські Курська, Брянська та Бєлгородська області мають спільний кордон з Україною протяжністю 1160 кілометрів, зокрема 245 км в Курській області. Цей кордон мав лише символічний захист до того, як Москва вторглася в Україну у 2022 році. Відтоді він був посилений блокпостами на ключових дорогах і місцями польовими укріпленнями, але будівництво міцної оборони залишалося складним завданням.

Найбоєздатніші російські підрозділи воюють на сході України, де вони ведуть наступ на кількох ділянках, маючи поступові, але стабільні успіхи. Москва використовувала ці регіони для нанесення авіаударів і ракетних ударів по території України, але не має там достатньо сухопутних сил.

Через пропускну здатність кордону та нестачу живої сили раніше тіньові групи прокиївських спецназівців здійснювали рейди на Бєлгород і Брянськ.

Російські безпілотники, обладнання для спостереження та розвідувальні засоби зосереджені на сході України, що допомогло Києву таємно стягувати свої війська до кордону під прикриттям густих лісів.

Генерал у відставці Андрій Гурульов, депутат нижньої палати російського парламенту, розкритикував військових за неспроможність захистити кордон.

"На жаль, угруповання сил, що охороняє кордон, не мало власних засобів розвідки. Ніхто не любить бачити правду в звітах, усі просто хочуть чути, що все добре", - сказав він.

Елемент несподіванки
Повідомляється, що українським військам, які брали участь у вторгненні, повідомили про завдання лише за день до його початку. Ця секретність різко контрастувала з минулорічним контрнаступом, коли Київ відкрито проголосив своєю головною метою перерізати сухопутний коридор до Криму, який Путін незаконно анексував у 2014 році. Ці військові дії провалилися, оскільки українські війська проривалися крізь російські мінні поля, були під вогнем артилерії та дрони.

При вході в Курську область українські війська не мали подібних перешкод.

Загартовані в боях механізовані підрозділи легко перемогли легкоозброєних російських прикордонників і невеликі піхотні підрозділи, що складалися з недосвідчених солдатів строкової служби. За словами українських чиновників, сотні потрапили в полон. Українці проникли вглиб регіону в кількох напрямках, не зустрічаючи потужного опору, сіючи хаос і паніку.

Операція нагадувала контрнаступ України у вересні 2022 року, коли її сили повернули контроль над північно-східною Харківською областю, скориставшись нестачею російської сили та відсутністю польових укріплень.

Генерал Олександр Сирський, який два роки тому керував Харківською операцією, зараз є головкомом ЗСУ. Російські сили в Курську підпорядковуються генералу Олександру Лапіну, який командував силами Москви в Харкові в 2022 році. Тоді генерала критикували за поразку, але зв’язки з начальником Генштабу генералом Валерієм Герасимовим допомогли йому вижити і навіть отримати підвищення.

Сирський стверджує, що українські сили просунулися на 1000 квадратних кілометрів Курської області.

"Поки що росіяни продемонстрували тактичний і оперативний шок, що призвело до повільної тактичної відповіді та дозволило українцям продовжувати використовувати свій прорив російських оборонних ліній", - сказав австралійський генерал-майор у відставці Мік Раян.

Росія відповідає, але повільно
Російське військове командування спочатку покладалося на військові літаки та гелікоптери, щоб спробувати зупинити натиск. Щонайменше один російський бойовий вертоліт був збитий і ще один пошкоджений.

Водночас Москва почала стягувати підкріплення, що зуміло сповільнити просування України, але не змогло повністю заблокувати український маневр через величезні ліси.

"Росія, здається, працює досить погано, коли їй доводиться динамічно реагувати на таку ситуацію. Російські війська працюють набагато краще, коли вони діють із підготовленою обороною, фіксованими лініями, більше в позиційній війні", - сказав військовий аналітик Майкл Кофман з Фонду Карнегі.

Кофман зазначив, що російські резерви, які прибули в район Курська, здавалося, не мали досвіду бойових дій і мали проблеми з координацією один з одним.

В одному випадку військова колона необережно припаркувалась на узбіччі біля зони бойових дій невдовзі після початку вторгнення. У неї швидко влучили українські ракети.

"Це помилка, яку зазвичай не роблять російські війська на лінії контролю", - зазначив Кофман.

Ризики пошуку Україною точки опори
Київ поки не говорить про те, чи має він намір закріпитися в районі Курська, чи відступити на територію України. Перший варіант є ризикованим, оскільки лінії постачання, що простягаються вглиб регіону, будуть вразливі для російських ударів, кажуть аналітики.

"Головний ризик полягає в тому, що українці вирішать спробувати консолідуватися й утримати позиції, які подовжують лінію фронту", - сказав Метью Севілл, директор з військових наук Королівського інституту об’єднаних збройних сил у Лондоні.

Раян попередив, що "втрата великої кількості сил у цьому сценарії також створює стратегічну та політичну небезпеку".

"Це змарнувало б дуже позитивне стратегічне повідомлення, яке було створене раптовим нападом України на Росію", – сказав він.

За його словами, українські сили можуть спробувати відступити до більш придатного для оборони району поблизу кордону або повністю відійти в Україну.

Вторгнення вже підвищило моральний дух України та довело її здатність перехопити ініціативу та перенести війну на російську землю.

"Ця українська операція є дуже значним зусиллям з боку українців відновити статус-кво у війні та змінити наративи щодо перспектив України у цій війні", - сказав Раян.