НАТО заспокоїло роздратовану Україну, хоч Київ й не запросили в Альянс, - Politico

Українські лідери здебільшого задоволені результатами саміту НАТО у Вашингтоні - тим паче, що могло бути набагато гірше.

Як пише Politico, Київ отримав не все, що хотів, але НАТО погодилося оголосити, що членство країни є "неминучим", покращивши декларацію минулорічного саміту в Литві, яка викликала обурення України через відсутність зобов’язань з боку Альянсу.

Роздратування минулося
Проте українці все ще благають про збільшення кількості винищувачів, більше ППО, швидшу підготовку пілотів і скасування правил нанесення ударів на території Росії. Перспектива повернення Дональда Трампа до Білого дому додає невизначеності до всього процесу.

Після минулорічного саміту в Литві справи стали кращими, ніж були, сказав український парламентар Єгор Чернєв. Не було шансів, що Київ офіційно запросять стати 33-м членом Альянсу під час саміту у Вашингтоні. Київ відразу попердили, що запрошення не буде. Але Україна отримала обіцянку, яка стала результатом місяців суперечок всередині Альянсу.

"Незворотно" - це добре, але це ще не запрошення", - сказав Чернєв.

Оскільки війна зайшла в глухий кут, очікування змінилися, і потреба в більшій кількості ППО та інших видів зброї стає все гострішою, щоб перешкоджати російським ударам крилатих і балістичних ракет і постійним атакам піхоти на лінії фронту.

"Найважливішим для України зараз є те, що ми надсилаємо їй боєприпаси, а також знімаємо обмеження США та інших союзників щодо використання наданої зброї, такої як ракети далекого радіусу дії, всередині Росії", - заявила міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен.

"Коли йдеться про конкретне формулювання можливого вступу України до НАТО, всі знають, що це все одно не станеться миттєво, тому я не думаю, що нам слід витрачати надто багато часу на роздуми про формулювання", - сказала Валтонен.

Дипломати на саміті висловили задоволення формулюванням, яке дозволяє НАТО тримати Україну трохи ближче, але бажання розпочати шлях до повноправного членства найближчим часом було мало, навіть у державах на східному фронті Альянсу, де найбільше панує проукраїнська риторика.

"Я розумію амбіції України та бажання України стати повноправним членом НАТО, але вони також повинні реалістично дивитися на поточну ситуацію. Вони зараз у повномасштабній війні, тому я вважаю, що формулювання, коли буде відповідний час, добре, хоча я хотів би бачити Україну в НАТО завтра. Давайте будемо реалістами", - сказав міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавскі.

Глухий кут на фронті
Українські сили підсилять більшою кількістю американської зброї, а також із надходженням нової зброї з кількох європейських країн. За оцінками України, взимку перевага РФ в артилерії становила 20 до 1 на користь Росії, сьогодні зменшилась до 5:1.

На саміті цього тижня також було створено нове командування НАТО в Німеччині, яке координуватиме потік зброї в Україну та забезпечуватиме більш швидке постачання обіцяної зброї, додаючи таку необхідну функцію координації до часто разового характеру зобов’язань між країнами. Альянс також розмістить посла в Києві, що щільніше підтягне країну під парасольку НАТО, навіть без формального членства.

Чеська ініціатива змусити країни Європейського Союзу фінансувати закупівлю артилерійських боєприпасів у третіх країнах також принесла свої плоди: щомісяця надходить 50 000 снарядів, а до кінця року очікується близько 500 000.

"Україна продовжуватиме отримувати від Заходу постачання та зброю, необхідні їй для захисту. Я думаю, що їм вдалося стабілізувати фронт, але, очевидно, війна залишиться в глухому куті до кінця цього року - це те, чого ми очікуємо", - зазначив високопоставлений дипломат НАТО на умовах анонімності.

Під час розмови в Раді з міжнародних відносин цього тижня прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен висловила розчарування тим, що Альянс рухався надто повільно та ввів обмеження на використання оборонної допомоги, яка завдала шкоди українським силам.

"Я не працюю з жодними червоними лініями. Дуже важко виграти війну, якщо ви покладете на стіл червоні лінії, які вороги зможуть прочитати. У мене червона лінія полягає в тому, що Росія не може вирішити майбутнє Європи", - сказала вона.

Інший дипломат НАТО висловив подібне розчарування обмеженнями, які адміністрація Байдена наклала на Україну, зазначивши, що хоча "українці зараз отримали багато переваг із армійськими тактичними ракетними системами, і вони погіршать російські можливості, але малоймовірно, що це призведе до будь-якого серйозного прориву, особливо якщо вони будуть заблоковані від використання цієї зброї проти російських військових цілей усередині Росії".

"Українці воюють за нас. І ми просто не можемо підвести цих людей", - додала Валтонен.

Саміт НАТО - головні новини
10 липня країни НАТО погодили текст підсумкової декларації саміту у Вашингтоні. У ньому, зокрема, йдеться про те, що союзники по Альянсу візьмуть на себе зобов’язання підтримувати Україну на шляху в НАТО.

11 липня на полях саміту НАТО у Вашингтоні було підписано історичний Український договір (Ukraine Compact). Вже з'явились основні положення документу.