На тлі вже досить тривалої війни в Україні новий спалах війни на Близькому Сході та загроза повернення Дональда Трампа в Білий дім повертають світ до похмурих часів глобальної нестабільності. Про це пише Financial Times.
Видання порівнює нинішню ситуацію в світі із першим десятиліттям після закінчення Холодної війни, коли для людства, здається, настала епоха миру та процвітання. Тоді скінчилося не лише глобальне протистояння двох військово-політичних блоків, але й низка регіональних конфліктів – апартеїд в Південній Африці, терористична війна в Північній Ірландії, Ізраїль досяг стратегічної мирної угоди із сусідніми арабськими країнами.
"У 1990-х роках дух епохи був на користь миротворців, демократів та інтернаціоналістів. Сьогодні націоналісти, розпалювачі війни та теоретики змови мають вітер у вітрилах", – пише FT.
Так загальносвітовою проблемою залишається війна в Україні, де літній контрнаступ ЗСУ "в основному провалився", і Росія відчула друге дихання, сподіваючись перемогти за рахунок ресурсної переваги.
"Пошарпана Україна залишається сильно залежною від Заходу щодо озброєння та фінансової підтримки. Але західні прибічники Києва не змогли наростити виробництво зброї, щоб воно відповідало російській військовій машині. Тим часом продовження фінансування України застрягло в Конгресі США, оскільки республіканці, які підтримують Трампа, виступають проти війни", – йдеться у публікації.
Тепер у Володимира Путіна є ще більше причин продовжувати війну протягом наступного року, очікуючи повернення Дональда Трампа у Білий дім, після чого, як сподівається Кремль, США "покинуть Україну напризволяще".
Втім війна в Газі вже змусила США відволікати час і ресурси від України. У деяких випадках існує пряма конкуренція за боєприпаси. Україні і без того відчайдушно не вистачало снарядів, і тепер вона конкурує з Ізраїлем за дефіцитні поставки. Системи ППО також потрібні як Україні, так і Ізраїлю.
За межами цих двох гучних воєн тривають конфлікти регіонального значення. Так, FT звертає увагу, що останнім часом відбулися або були оголошені масові депортації та примусові переміщення людей в Пакистані, Судані та Карабаху.
Розосередженістю уваги американців на ці світові проблеми, ймовірно, спробує скористатися Китай. Його намір давно відомий – витіснити США як домінуючу силу з Тихого океану, а можливо, й у світовому масштабі. В цьому контексті особливе занепокоєння викликають амбіції Пекіна щодо Тайваню.
FT зазначає, що усі ці глобальні проблеми існують у тісній взаємодії та взаємно підживлюють одна одну.
"Надто фаталістично говорити, що ми живемо в епоху, коли все може стати тільки гіршим. Але розуміти, що найсильніші тенденції у світових справах є шкідливими та набирають обертів, це простий реалізм", – резюмує видання.