12 вересня 2024 року на Netflix вийшла друга частина четвертого сезону популярного серіалу "Емілі в Парижі", що оповідає про життя молодої американки, яка переїхала до французької столиці через роботу. Весь цей час дівчина вражає глядачів пишним вбранням, занурюється у вир романтичних пригод і потрапляє в пастку стереотипів про французів.
Однак багато жителів Парижа обурюються, що показане в серіалі життя абсолютно не відповідає дійсності. Серед них і британка Анна Річардс, яка вже кілька років живе у французькому Ліоні. У своєму блозі для The Independent вона написала, яким насправді є життя експата в цій країні та наскільки неправдиво його зображують у серіалі "Емілі в Парижі".
"Як не дивно, робота Емілі в Savoir, сповнена офісних драм, – це те, де я бачу найбільш точне уявлення про французьке життя. Річ не в їдких коментарях – наскільки мені відомо, ніхто ніколи не називав мене "la plouc" (селючка – ред.) – і не в змішуванні бізнесу і задоволення, а в робочих годинах. Я працюю в коворкінгу, але навіть тут довгі обідні перерви (часто в ресторані) є нормою. Подруга-емігрантка, яка працює на "звичайній" роботі, приходить на роботу о 8:30 ранку щодня, тільки щоб провести першу годину дня на самоті, як і надто захоплена Емілі. Як і Емілі, вона приходила до офісу раніше і виявляла, що світло вимкнене, а двері все ще замкнені", – каже Анна.
Водночас дівчина зазначає, що романтичне життя французів не настільки бурхливе, як показують у серіалі. Хоча й зізнається: коли сама переїжджала з Англії до Франції, також очікувала зануритися у вир кохання.
"Особисте життя Емілі переплетено з любовними трикутниками, зрадами та швидкоплинністю стосунків. Але хоча я знаю багато людей у Франції, які зраджували або були обмануті, які бавилися немоногамними, поліаморними або потрійними стосунками, я також можу пригадати чимало таких прикладів і в моєму колі спілкування у Великій Британії", – пояснила вона.
Також Анна констатує, що серіал "Емілі в Парижі" увічнює невтішний стереотип про те, що носії англійської мови не можуть або не хочуть вивчати французьку.
"Це тільки половина правди... У багатьох міжнаціональних стосунках, які я знаю, включно з моїми власними, французька мова є де-факто. При цьому я знаю деяких англомовних, які, як Емілі, провели роки у Франції і все ще зазнають труднощі із замовленням кави", – пояснює вона.
Водночас, за її словами, якщо є одна сфера, в якій французький досвід Емілі абсолютно нереалістичний, так це її спосіб життя.
"Середня зарплата людини, яка працює в маркетингу в Парижі, становить 40 тисяч євро – не дрібниця, але безумовно недостатньо, щоб дозволити собі квартиру Емілі. Мебльована однокімнатна квартира в 5-му окрузі Парижа, де мешкає Емілі, коштує в середньому 1756 євро на місяць, що становить більше половини її місячної зарплати. І це без урахування її надзвичайно щедрого бюджету на одяг, який вона вже точно не купує у французьких благодійних магазинах", – пояснює Анна.
Водночас дівчина вказала на те, що за час перебування в Парижі Емілі вдалося завести дуже мало друзів (з якими вона не втягнута в романтичні стосунки), а її єдиний справжній друг – теж емігрантка Мінді Чен.
Зі свого досвіду Анна каже, що спочатку вона справді спілкувалася переважно з іншими іноземцями, оскільки всі вони переживали схожий досвід, однак, на відміну від Емілі, незабаром їй вдалося вийти за межі цього кола, зокрема завдяки вмінню розмовляти французькою мовою. Зараз вона спілкується як із французами, так і з іноземцями.
"Замість того, щоб купувати дедалі безглуздіші головні убори, Емілі, можливо, варто вкластися в більш якісні курси французької", – підсумувала Анна.